Пісок – ідеальне розвиваюче середовище, де можна творити без страху, що-небудь зламати або зіпсувати. Основоположна ідея пісочної терапії полягає в тому, що дитина, переносячи на площину пісочниці свої фантазії і переживання, може контролювати самостійно свої спонукання, виражаючи їх в символічній формі. Мета пісочної терапії – не міняти і не переробляти дитину, не учити її спеціальним поведінковим навичкам, а дати їй можливість бути такою, якою вона є. Пісочниця – це маленька модель навколишнього світу. Під час гри з піском дитина може виразити свої відчуття і переживання. За допомогою гри її легко почути і зрозуміти дорослим. Розігруючи різні життєві сюжети в пісочниці, дитина символічно вирішує свої проблеми, позбавляється комплексів, страхів і переживань. Форми і варіанти пісочної терапії визначаються особливостями конкретної дитини, специфічними завданнями роботи і її тривалістю.
Ігрові методи застосовуються:

• з метою діагностики;

• з метою профілактики;

• з метою надання первинної психологічної допомоги;

• в процесі короткострокової психотерапії;

• в процесі тривалої психологічної дії;

• на розвиваючих заняттях по корекції психічних процесів. Пісочна терапія сприяє: розвитку емоцій у дітей з ООП, розвитку фантазії, дрібної моторики, тактильних відчуттів, зв’язної мови; найбільш ефективний в корекції страхів, тривожності, замкнутості, агресії, гіперактивності. Використання цієї методики у роботі з дітьми сприяє створенню психоемоційного комфорту (зняття напруги, стомлюваності, розвиток позитивних емоцій, емпатії).

       Застосовується для розвитку і корекції у вирішенні наступних проблем у дитини:
– труднощі в спілкуванні;

– взаємини дітей і дорослих;

– психологічні травми;

– розлади настрою;

– кризисні ситуації;

– страхи, тики, нав’язливості і інші розлади;

– проблеми поведінки.