15 Кві Білесенька хата, мов писанка

      У вівторок, 14 квітня 2026 року, працівниками головної публічної бібліотеки проведено пасхальну зустріч – етнографічну вітальню «Білесенька хата, мов писанка» в Сахновщинському територіальному центрі соціального обслуговування населення. Тепло привітала всіх присутніх з великодніми святами директор центру Ковлагіна Людмила Костянтинівна. Щиро побажала мирного небосхилу, пошани та уваги з боку оточуючих, життєвих здобутків, радісних вістей, довгих щасливих літ. Не поскупилася на красні слова товариству і голова Сахновщинської громадської організації ветеранів війни та праці Єкімова Алла Григорівна. Вона, зокрема, зажадала для всіх преміцного здоров’я, невичерпного запасу сил і оптимізму, великих успіхів у всіх справах і починаннях, благополуччя в рідному домі у мирній Україні.

     Ведучі заходу –  бібліотекарі Лариса Клименко та Тетяна Шамота розповіли про давні традиції, звичаї та обряди, які побутували серед українців  на Великдень. Зокрема, про вміст великоднього кошика. Про те, що паску найчастіше печуть у суботу. У селах піч розпалюють   прутиком свяченої верби, кажуть, що тоді паска не підгорить. Раніше господині стежили, щоб паска не сильно засмажилася, боялися, щоб не  впала, бо це віщувало хворобу когось із членів родини. Суботнього дня фарбували й крашанки і розмальовували писанки, подекуди робили дряпанки (видряпували малюнки). Коли вперше привітають зі святом, слід подумати про своє заповітне бажання – і воно неодмінно збудеться. А після закінчення церковної служби всі мали поспішати додому, особливо дівчата (бо та, яка перша прийде до рідної домівки, –  буде засватана). Господині теж поспішали, бо вірили, що у тієї, яка найшвидше повернеться, на городі не ростиме бур’ян. Прийшовши додому, передусім усі тричі христосалися, тричі цілувалися, стукалися яйцями, куштували свячену паску і розговлялися…

      Концертну програму свята цього разу презентували самодіяльні артисти Аполлонівського сільського клубу-філії – голосистий жіночий вокальний гурт «Чарівниця» (керівник Галина Станіславівна Малій) та обдарована популяризаторка рідного слова, читець Тамара Шарпило. Згаданий співочий колектив вже 40 років дарує гарний настрій глядачам. Нині публіці було представлено 10 вокальних композицій – народних, ліричних, жартівливих українських пісень, які всім припали до душі. Тамара Шарпило декламувала гуморески та поетичну мозаїку за творами Лесі Українки, Василя Симоненка та Галини Гордасевич. Також глядачі з цікавістю послухали й авторську поезію «Великоднє» від талановитої молодої сахновщинської мисткині Ольги Бережної.

             Великдень – це не лише паска і фарбовані яйця, закінчення посту. Це й благодатний вогонь, святкові хоругви і просвітління на обличчях вірних з вірою і надією на краще життя… Тож  культивуймо свої традиції, аби й нащадки знали свої витоки. З Великоднем!