Пані Світлану зацікавив наш досвід дослідження і популяризації сахновщинського короваю. До нас вона завітала, аби отримати власні враження та емоції, безпосередньо поспілкуватися з тими людьми, які працюють і над випіканням короваю, і над вивченням практик його приготування, і над популяризацією цього елемента культурної спадщини. Бо, як виявилося, робота у дистанційному форматі – то добре, але хочеться вживу.

         Сьогодні як ніколи важливо заявляти про наші здобутки на культурній ниві, обмінюватися досвідом, переймати краще, але берегти і леліяти своє. Про це та багато про що іншого ми спілкувалися з пані Світланою. Приватний підприємець, власниця кафе “Мамина хата” Олена Клочко розповіла про свій досвід роботи з випічкою, на місці провела дегустацію і свіжоспечених пиріжків, і ще гарячого короваю. Хрускіт скоринки, насичений смак короваю – хіба таке відчуєш у телефонному режимі?
Леся Шикітка – славнозвісна майстриня з Тавежні теж повідала пані Світлані свою любов до випічки. Лесині вироби просякнуті увагою до деталей. Віртуозна робота! Ніна Прядко, директорка краєзнавчого музею, розповіла про музейні надбання, що стосуються тематики хлібопекарства і сільського господарства. Олег Яриніч, заступник директора КЗ “Сахновщинська централізована клубна система”, як ініціатор включення сахновщинського короваю до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України поділився власним досвідом і напрацюваннями з даної тематики. Віталія Дудка, головний спеціаліст відділу освіти, культури, молоді та спорту, здійснила організаційну підтримку, супроводжувала почесну гостю згідно запланованого маршруту.
     Впевнені, що пані Світлана отримала те, за чим приїжджала – незабутні враження! Чекаємо на мегакрутяцьку статтю.