24 Гру Опитування з питань профорієнтації

   Сахновщинська територіальна громада увійшла до переліку 396 громад з усіх областей України, які долучені до національного пілотування системи профорієнтації дітей і підлітків. Мета ініціативи — створити цілісну, стійку та доступну систему супроводу учнів у виборі майбутньої професії. Цей напрям є ключовим компонентом реформи «Нова українська школа», зокрема її третього етапу – розвитку старшої профільної школи.

   Пілотування реалізується Швейцарсько-українським проєктом DECIDE у партнерстві з Міністерством освіти і науки України, обласними військовими адміністраціями, органами місцевого самоврядування, закладами освіти та роботодавцями.

    Протягом 2–8 грудня 2025 року у форматі онлайн-анкетування  було проведено опитування 6 груп респондентів, а саме:

• представники органів місцевого самоврядування (голова, заступники, депутати, керівник органу управління освітою).
• керівники та педагогічні працівники закладів загальної середньої та позашкільної освіти.
• батьки учнів закладів загальної середньої освіти віком 10–18 років.
• роботодавці (керівники місцевих державних, комунальних і приватних підприємств, установ та організацій).
• учні закладів загальної середньої освіти віком 10–18 років.
• випускники ЗЗСО громади (студенти закладів професійної, фахової передвищої та вищої освіти віком 14–22 років).

  Опитування було анонімним, що забезпечило конфіденційність респондентів і підвищило достовірність отриманих даних. Всього до опитування було залучено 1459 респондентів.

  Метою цього опитування є комплексне вивчення стану, умов та потреб у провадженні системи профорієнтаційної роботи в Сахновщинській територіальній громаді.

Дослідження спрямоване на:

• виявлення наявних практик, моделей та підходів до організації профорієнтації;
• оцінку рівня взаємодії між основними стейкхолдерами — місцевою владою, закладами освіти, бізнесом, батьками та молоддю;
• визначення бар’єрів, потреб і можливостей розвитку системи профорієнтації на місцевому рівні;
• аналіз кадрового, ресурсного та організаційного потенціалу громади;
• виявлення успішних практик та напрямів, що потребують удосконалення.

  Опитування різних цільових аудиторій дало змогу отримати всебічне бачення стану профорієнтаційної роботи в громаді, зіставити потреби та очікування всіх стейкхолдерів і сформувати цілісні, обґрунтовані рішення для її подальшого розвитку.

  За результатами проведеного онлайн опитування маємо наступні ключові результати тематичних блоків:

• Контекст та організація профорієнтації: Існує значний розрив у сприйнятті: представники влади та бізнесу на 100% переконані у важливості профорієнтації для вибору освітньої траєкторії, тоді як 35,8% учнів вважають, що вона зовсім не допомагає. Основним джерелом інформації для молоді залишається сім’я та Інтернет, а не школа чи спеціалізовані заходи.
• Інклюзія та гендерна рівність: Потреби дітей із вразливих груп враховуються переважно лише частково. Близько половини батьків (48,5%) взагалі не володіють інформацією щодо інклюзивності профорієнтаційних заходів.
• Співпраця з бізнесом: Виявлено «кризу відповідальності»: роботодавці (100%) звинувачують заклади освіти у пасивності, тоді як освітяни та батьки вказують на відсутність зацікавленості бізнесу та координації з боку влади.
• Кадровий потенціал: Влада та роботодавці оцінюють компетентність кадрів як дуже високу (100%), проте самі педагоги оцінюють свої навички (особливо знання ринку праці) як «частково сформовані».
• Ресурсне забезпечення: Фінансування з місцевого бюджету на профорієнтацію становить 0%. Основними джерелами фінансування заходів є батьківські внески.
• Успішні практики: Обізнаність про успішні кейси в громаді є критично низькою серед усіх груп, окрім частини освітян.

Загальні висновки

Спільні тенденції

• Висока декларативна пріоритетність: Усі стейкхолдери погоджуються, що профорієнтація є важливою для громади.
• Фрагментарність заходів: Профорієнтація сприймається переважно як набір окремих уроків чи анкетувань, а не як цілісна система.

Системні проблеми

• Відсутність цільового фінансування: Повна відсутність бюджетних видатків блокує розвиток сучасної інфраструктури.
• Комунікаційний розрив: Влада вважає ситуацію «ідеальною» (відсутність бар’єрів), тоді як споживачі послуг (батьки та учні) демонструють скепсис та низьку оцінку ефективності.
• Низька поінформованість батьків: Батьки часто не знають ні про заходи, ні про компетентність педагогів, хоча саме вони мають найбільший вплив на вибір дитини.

Сильні сторони

• Висока зацікавленість роботодавців: Місцевий бізнес на 100% зацікавлений у розвитку профорієнтації та готовий до співпраці за умови активності шкіл.
• Підтримка нових ролей: Громада та заклади освіти мають високий рівень згоди (від 61% до 100%) щодо доцільності впровадження посад кар’єрного радника та координатора.

Можливості розвитку

• Запит на практичні формати: Стейкхолдери виявляють інтерес до екскурсій на підприємства та зустрічей з фахівцями, що може стати базою для партнерства.
• Реформа старшої школи: Профорієнтація може стати ключовим інструментом для успішного впровадження профільної освіти.